Відомо, що термін «кулінарне мистецтво» походить від франц. culinaire – поварене мистецтво.

Кулінарне мистецтво пройшло довгий шлях, починаючи від примітивної кухні первісних народів до сьогоденної «високої кухні».

 

Для талановитого кухаря рецепт – це лише основа творчості. На мою думку, він повинен готувати страву, привносячи власне бачення і  переосмисливши кулінарну традицію. Можна сказати, що кулінарне мистецтво  тісно взаємопов’язане з образотворчим мистецтвом. Так, у Франції вміння куховарити вважається творчою професії.

У мене немає сумніву з приводу того, що здорова і якісна їжа є невід’ємною складовою якості життя.

Здорова їжа повинна не тільки містити всі поживні речовини, які необхідні людині для життєдіяльності і нормального розвитку, але й бути смачною та задовольняти смакове та зорове сприйняття людини.

Ще на поч. ХХст. академік І.П. Павлов підняв питання про необхідність насолоди їжею.

Для опису кулінарного мистецтва часто застосовують термін «гурман» як створення вишуканих страв та напоїв. Також використовують поняття «високої кухні», яка характеризується витонченістю, ретельною підготовкою та презентацією естетично обдуманих страв.

Я згодна з твердженням: якщо страву гарно оформити, то вона може збуджувати апетит та покращити  засвоєння їжі. Тому, що  краса, з моєї точки зору, дарує  відчуття свята та  радості життя.

При оформленні страв треба приділяти велику увагу посуду, в якому подається їжа.  Вдало підібраний і розташований посуд із красиво оформленими та смачно приготовленими  стравами створюють загальну позитивну для сприйняття композицію столу. Основна мета сервіровки – зручність та приємний вигляд обіднього або чайного столу.

Я вважаю, що гармонійне поєднання гарнірів за кольором впливає на гарне оформлення страв. Кольори слід розташовувати таким чином, як на веселці: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Також  естетичне сприйняття страви можна досягти шляхом гармонії кольорових контрастів. Наприклад, оформляючи страву з судака, або іншої риби, можна розташувати навколо неї горошок (зелений колір), картоплю (жовто-білий колір), моркву (помаранчевий колір), томати (червоний колір). Таким чином,  отримуємо приємний для зору тон кольорів.

Гармонійно виглядають темно-коричневе смажене м’ясо, жовто-золотиста смажена картопля, темний соус з луком. Світлу варену рибу можна прикрасити білою відвареною картоплею і світло-жовтим соусом.

Хотілося б звернути уваги на гармонійне поєднання не тільки кольорів продуктів, але їхні смаки: темно-червоні соуси гармонують зі смаженим м’ясом; рожевий томатний і білий соуси – із рибою тощо.

Також я б звернула увагу і на форму продуктів при приготуванні страв. Зазвичай обирають гарніри приблизно однакової форми та розміру. Наприклад, гарнірам для холодних страв надають форми букету: нарізану кружечками, кубиками зелену цибулю, моркву, картоплю тощо. До великих порційних кусків м’яса, птиці слід подавати, з моєї точки зору, крупно нарізані овочі в формі груш, горішків, діжок.

Помилково вважати, що гарне оформлення страв потрібно застосовувати  лише в ресторанах або на банкетах.

Я б  взяла до уваги, що  високі вимоги пред’являються саме до оформлення холодних страв, оскільки людина починає вживати їх першими, оскільки вони повинні привертати увагу гостей і збуджувати апетит.

Кулінарне мистецтво розвивається. Так,  в 90-х рр. ХХст.  з’явилося нове поняття «молекулярна кулінарія». В кращих і найдорожчих ресторанах світу розробляються страви, які не приготуєш на кухні вдома і не купиш у магазині, тому що кухар працює з хімічним складом і агрегатним станом продуктів. Отже, хімія і фізика поєднуються в кулінарії і дозволяють зрозуміти процеси, які відбуваються в продуктах. Якщо ми варимо зелені овочі, то додавати сіль у воду необов’язково, адже сіль додає у воду кисень і підвищує температуру на декілька градусів. Або, іншій приклад стосується варіння м’яса, коли швидкість приготування залежить від того, де і як воно розташоване в каструлі. До перших відомих у світі страв молекулярної кулінарії відносять: фруктову піну ВАКЛ або яйце , що готується в алкоголі.

Звичайні продукти перетворюються на повітряні емульсії за допомогою молекулярної кулінарії, подаються у незвичному вигляді.

Кухарі можуть використовувати безліч методів (секретів) при створенні кулінарних шедеврів. Кухар виступає в ролі  алхіміка, художника, гурмана. Він творить заради тих, хто шукає нових смаків, кулінарних вражень. Коли подаються молекулярні страви важливою є кожна деталь. Наприклад, страва втратить ефект, якщо подаватиметься на вулиці, де дме вітер.

Молекулярна кулінарія  є недешевим задоволенням. Але газові та електронні плити колись були інноваційними приладами, а сьогодні вони є майже на кожній кухні. Отже, можливо в майбутньому знаряддя і способи приготування кухарів-молекулярників можна буде зустрінути на звичайнісінькій кухні.

Я вважаю, що приготування їжі з одного боку повинно бути простим і базуватися на традиціях, а з іншого – має місце постійний пошук чогось нового, вишуканого.

Деяких кухарів надихають твори сучасного мистецтва, загострюючи естетичне сприйняття світу, і примушують вдосконалювати декоративне оформлення страв.

Я вважаю, що гарно засвоюється організмом саме смачна, ароматна їжа, яка красиво зовнішньо оформлена. Адже їжа —  це засіб задоволення не тільки життєвих потреб людини, але й естетичних.

На мою думку, кулінарія є мистецтвом, а кухар — творцем, який не тільки смачно готує страву, але й вміло прикрашає, залишаючи в ній  частинку своєї душі, подає на стіл, так, щоб відвідувач почував себе як вдома і залишив у пам’яті добрі та вдячні спогади. Для заняття кулінарним мистецтвом потрібні покликання, талант і як мінімум обдарованість.

Бажаю кожному з вас знайти в собі іскорку кулінарного таланту і втілити її у чудову та смачну страву 🙂