Людське харчування міцно пов»язане з розвитком не тільки організму людина, а й з розвитком суспільства. Природа передбачила механізм самозасвоєння продуктів. Зазираючи в далеке минуле ми можемо побачити що їжа була одноманітною, грубого рослинного походження. З появою у побуті вогню їжа набула іншого характеру. Люди почали вживати м»ясо та рибу. До цих страв почали додавати трави. З пшона почали варити кашу. З хмелю та солоду виробляли пиво. Також популярним був кисіль.
Залежно від того де людина жила, мінялися пріоритети харчування. На Заході Європи люди їли переважно тваринну їжу. У районах де менше вживали рослинну їжу, населення хворіло на авітаміноз. Як показує практика, сучасне харчування з низьким вмістом жирів призводить до ряду захворювань, які в свою чергу призводить до більшої втомляє мості людини. Вона стає малорухливою, неуважною та таке інше, що в свою чергу призводить до передчасного старіння та захворювань онкологічного характеру.
В сьогоденні дітям дозволяють пити некорисні напої, які призводять до залежності та дуже шкідливо відбиваються на їхньому здоров»ї. В часи язичництва їжа не чим не відрізнялась від обрядової. Найчастіше це можна спостерігати у селі.
У сучасному світі слід вживати, як рослинну їжу, так і морепродукти, кисломолочні страви, яйця, м»ясо. У багатьох дітей є алергічна реакція на деякі продукти харчування, так як вони не є традиційними для цього району проживання.
Українська кухня відрізняється від інших найменшим використанням перцю та іншими гострими спеціями, тому вважається більш дієтичною. Однією з найважливіших проблем сучасності є вживання гарячих перших страв, кави, чаю. Це призводить до виникнення захворювань системи травлення. На перевагу гарячим стравам виступають холодні напої та морозиво, що призводить до протистоянню стресам. Діти в цьому випадку перевершили дорослих, так як люблять їсти не тільки морозиво, ай бурульки.
На сучасному етапі людство дуже любить дієти. Вони дуже різноманітні, а сучасні дієтологи радять прислухатися до стародавньої народної медицини. Корисне вживання напоїв з трав. З правильного використання їжа стає ліками, які здатні самостійно подолати хворобу, а в противному випадку це призводить до ще більшого отруєння організму.
Велика небезпека криється в тім, що люди почали об»єднувати кухні різних народів. Непристосування організму до того, або іншого продукту призводить до змін в ендокринній системі.
Запозичені продукти харчування, які щільно прижились у нас в країні вже не вважаються чужими, а використання їх в їжу навіть поліпшують здоров»я. Це морква, буряк, капуста ,картопля, квасоля, перець овочевий, помідори та петрушка. Але є рідні рослини про які зараз ми згадуємо як про бур»ян. Це лобода. Раніше її широко використовували у раціоні харчування та народній медицині.
Також широко використовували лопух. З його листя варили борщ та варення, а з молодих листків лопуха робили салат. Слід сказати також, що в сучасному світі більш використовують «чаї», а не напої з трав ,плодів та квітів, як раніше. А сік з клену? Ми навіть не уявляємо як це смачно. Найкорисливішим напоєм вважається настоюй з подрібнених плодів шипшини, настоюй з листя суниці лісової та ехінацеї. Корисно пити зелений чай з різними домішками квітів та настоюй з кореня солодки.
Поєднуючи минуле та сучасне потрібно пригадати про вино. Червоне виноградне вино пили з давніх давен, а у сучасних дієтах воно має наукове обґрунтування. А ось що до сучасного вживання горілки, то це зовсім інша річ. Раніше горілку використовували для приготування лікувальних настоїв, а в сучасності це зовсім шкідливий напій. Приготування пива в давні часи та вживання його призводило до профілактики інфаркту.
З давніх давен та й в наші часи головним продуктом був хліб. Хліб був не лише предметом їжі, але й виконував функцію у багатьох обрядах. Хліб пекли з житньої муки аба з пшениці. Деякі народи практикували додавання в борошно різноманітних домішок (гречані, картопляні, вівсяні, ячмінні, кукурудзяні). Для його виготовлення використовували борошнисті культури. Цікавим факто є те, що навіть в давнину хліб мав округлу форму. У сучасності лікарі рекомендують обмежити вживання хліба у великій кількості через погане засвоювання клітковини.
Шанобливе ставлення до хліба виникло через повагу до землеробства, завдяки якому у ті часи добувалась більша кількість продуктів харчування. Поряд з землеробством люди займалися розведенням великої та дрібної рогатої худоби. Розводили свиней. Ходили на полювання та риболовлю. Використовували різноманітний глиняний посуд, який обпалювали в спеціальних печах.
Притримуючись ритуалів та обрядів у людей проходила , так би сказати, самоочистка організму. Люди були здоровіші, енергійніші. Люди постилися, адже не вживали в їжу м»ясних, молочних продуктів. Під час суворого посту заборонялося вживати навіть рибу. На свят вечір подавались 12 страв серед яких була квасоля, риба, горох, гриби, кутя та узвар. Сідали до столу всією родиною.
На Благовіщеня дітям пекли пироги з борошна та яєць, чим дуже здивуєш наших дітей, яки звикли бачити на полицях магазинів з дуже шкідливих продуктів. Пригадаємо забуті та дуже корисні страви :бузиновий кисіль, маківники , товченики, хрін з квасом, хоми та багато інших чудових страв.
Українська кухня складалася на протязі багатьох віків. Більшість страв відзначалось складними складовими. Так варіння борщу налічувало до 20 складників. Характер приготування їжі відрізнялось значною мірою від способу термічної обробки, який залежав від конструкції домашнього вогнища. На Україні це була вириста піч закритого типу, що сприяло приготуванню тушкованої, вареної та печеної їжі. Це сприяло створенню стереотипів та звичок варіння.
Ще до 20-30 років м»ясні стравив багатьох сім»ях вважались святковими. Здебільш харчувались рибою. Велику роль у харчуванні мали бобові культури — горох, квасоля, боби, сочевиця та інші. На городі вирощували : капусту, редьку, моркву, буряки, огірки, гарбузи. Як приправу до страв використовували хрін, часник, кріп, цибулю, аніс, кмин, калган, м»яту. Для приготування страв використовували різні олії, тваринний жир, оцет. Замість цукру використовували мед. Споживали яблука ,вишні, смородину, сливи, малину, брусницю, журавлину.
Своєрідним десертом на той час вважались : кутя з маком та горіхами, кутя з медом, кутя з ізюмом і горіхами, рис з медом і корицею, юха з сушених яблук, слив та вишень. Узварець варили з малини та журавлини. Багато страв виготовляли з кукурудзи. Її вживали як відварену, так і у вигляді крупів та борошна. Назви багатьох страв нам навіть не відомі : лемішка, книшики, малай, гойданки.
З появою гарбуза стала популярною навіть в наші часи гарбузова каша з рисом та молоком, або з пшоном та молоком. Також гарбуз запікали. З»являються також страви із стручкового перцю, спаржі, селери та квасолі. Особливої поваги набуває картопля. ЇЇ варять, запікають, тушать. Використовують, як до перших страв, так і до гарнірів, смажать картоплю.
Значно змінилось харчування людей після появи шпинату, соняшника та гірчиці. Варять зелені борщі, гірчицю додають до м»яса, соняшникову олію використовують в багатьох стравах. З»являються сині баклажани та помідори, а з появою цукрового буряку з»явився цукор, що значно покращило рецептуру народної кухні.
